Художні о́брази поезії Ігоря Калинця Це погляд чий, сестри чи Ваш […]? Я пригадав. Той вечір. Ми, вона і ви. І я надвоє. викликають асоціації з твором
Теорія: Павло Тичина: «Пам’яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «О панно Інно…»
- Павло Григорович Тичина (1891–1967) народився в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського дяка.
- Співав у церковному хорі, навчався в Чернігівській духовній семінарії; бував на «літературних суботах» Михайла Коцюбинського в Чернігові.
- Був і поетом, і музикантом, і художником: музика визначила поетику його ранніх віршів.
…
🔒 Повний конспект відкривається з Pro.
У тарифі Free — 3 базові конспекти з кожного предмета.
Відкрити з Pro →Завдання НМТ з поясненнями
3 безкоштовні завдання з теми. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення. Без реєстрації доступно 10 перевірок на день; у акаунті прогрес зберігається.
1Офіційне завдання · УЦОЯО, демоваріант НМТ-2026, №6
У вірші Павла Тичини «О панно Інно…» ліричний герой на самоті, взимку, згадує дівчину-сестру, яку колись любив, очі панни Інни й зимовий вечір, коли вони були разом. Калинець відтворює ці образи (сестра, «Ви», вечір, «ми») — це свідома алюзія на Тичину. «Ви знаєте, як липа шелестить…» — теж Тичина, але це пейзажно-інтимна поезія про місячну весняну ніч; «Чого являєшся мені у сні?..» — Франко, «Блакитна Панна» — Вороний, «Чари ночі» — Олесь.
2Офіційне завдання · УЦОЯО, НМТ-2024 (варіант зі звіту УЦОЯО), №8
Уривок з вірша Ігоря Калинця Це погляд чий, сестри чи Ваш … ? Я пригадав. Той вечір. Ми, вона і Ви. І я надвоє перегукується з поезією
Образи Калинця (сестра, «Ви», вечір, «ми») — алюзія на поезію Павла Тичини «О панно Інно…» зі збірки «Сонячні кларнети»: ліричний герой згадує свою любов до сестри панни Інни, очі Інни й зимовий вечір. Інші поезії — «Чого являєшся мені у сні?..» Франка, «Блакитна Панна» Вороного, «Чари ночі» Олеся й «Ви знаєте, як липа шелестить…» Тичини — не мають образу двох сестер.
3Авторське завдання RevisionNMT
Полеглих під Крутами юнаків, про яких ідеться в поезії «Пам’яті тридцяти», поховано
Тичина починає й закінчує вірш згадкою про Аскольдову могилу — місце в Києві, де в березні 1918 року урочисто поховали полеглих під Крутами. На Чернечій горі в Каневі похований Тарас Шевченко. Кільцева композиція вірша підкреслює реквіємний, урочисто-скорботний тон.
Зберігай прогрес безкоштовно
Акаунт Free: прогрес із кожної теми, слабкі теми за твоїми відповідями і план підготовки до НМТ 2027.
Зареєструватися безкоштовно