Предмети › Українська література › Теорія літератури

Художні засоби: тропи і стилістичні фігури (7.5) — теорія і завдання НМТ

📚 Українська література · 12 безкоштовних завдань і ще 15 з Pro у базі RevisionNMT. У офіційних демоваріантах НМТ (2024, 2026) — 4 завдання з цієї теми із 60 у 2 варіантах.

Теорія: Художні засоби: тропи і стилістичні фігури

Тропи (слова в переносному значенні)

Художні засоби поділяють на тропи (слова, ужиті в переносному значенні), стилістичні фігури (особливі побудови речень і рядків) та звукові засоби; на НМТ їх треба впізнавати в рядку чи строфі.

ТропВизначенняПриклад
епітетобразне означення«сльози гіркі», «весна золота» (Леся Українка)
постійний епітетусталене фольклорне означенняясні зорі, тихі води, кінь вороненький, орел сизокрилий
порівняннязіставлення за спільною ознакою (як, мов, неначе)місяць «Неначе човен в синім морі» (Шевченко, «Причинна»)
метафораприховане порівняння, перенесення ознак«О слово рідне! Орле скутий!» (Олесь)
персоніфікаціянаділення неживого людськими рисами«Сміються, плачуть солов’ї» (Олесь, «Чари ночі»)
метоніміязаміна назви за суміжністю«вся Вкраїна плаче» — люди України
гіперболаперебільшеннявід сліз матері «Дунай розлився» (балада «Ой летіла стріла»)
алегоріяіносказання через конкретний образБджола — мудра працьовита людина (Сковорода)
символобраз із багатозначним узагальненим змістомкалина, тополя, Савур-могила
оксиморонпоєднання протилежних понять«Без надії таки сподіватись» (Леся Українка)

Стилістичні фігури

ФігураВизначенняПриклад
анафораповтор на початку рядків«Буду сіять…», «Буду лить…» у «Contra spem spero!»
епіфораповтор у кінці рядків чи строфоднакові слова наприкінці суміжних рядків
рефренповторюваний рядок (приспів)«Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке» у веснянці
антитезапротиставлення«Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла» (Олесь)
паралелізмоднакова побудова суміжних рядків; психологічний — зіставлення природи й людиниявір над водою — зажурений козак
інверсіянезвичний порядок слів«весна золота», «сльози гіркі» (означення після слова)
риторичне звертанняемоційне звертання до неживого чи відсутнього«Гетьте, думи, ви хмари осінні!»
риторичне запитаннязапитання, що не потребує відповіді«Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?»
тавтологіяповтор однокореневих слів«радоньку радять» (колядка), «кляли-проклинали» (дума)

Звукові засоби

  • Алітерація — повтор приголосних звуків; асонанс — повтор голосних. Обидва посилюють музичність і звукову образність, особливо в символістів та імпресіоністів.

Інтертекстуальні засоби

  • Алюзія — натяк на відомий історичний, біблійний, міфологічний чи літературний факт: в «Чарах ночі» — згадка про Фауста; «Мойсей» Франка побудовано на біблійному сюжеті.

Як визначати засіб у завданні

1. Знайдіть, що саме незвичне: переносне значення слова (троп) чи побудова рядків (фігура). 2. Є «як, мов, неначе» — порівняння; немає — можливо, метафора. 3. Повтор на початку — анафора, у кінці — епіфора, цілого рядка — рефрен. 4. Протилежності в одному словосполученні — оксиморон; у двох частинах висловлювання — антитеза.

Розбір прикладів

  • У Шевченковій «Причинній» поєднано персоніфікацію («Реве та стогне Дніпр широкий», «Сердитий вітер завива») і порівняння (місяць — човен у морі).
  • У «Contra spem spero!» Лесі Українки — риторичне звертання до дум, риторичне запитання, оксиморон у назві, анафора «Буду…», метафори (сіяти квіти на морозі, підіймати камінь на гору), рефрен (початок повторюється в кінці).
  • У «Чарах ночі» Олеся — персоніфікація, антитеза життя й смерті, алюзія на Фауста, кільцева композиція.
  • У поезії «О слово рідне! Орле скутий!..» — риторичні звертання, ланцюжок метафор (співочий грім, шум дерев, музика зір), градація в останній строфі (меч — сонце — дощі судні).
  • У народній баладі «Ой летіла стріла» — гіпербола, антитеза, символи, пестливі форми.

Що перевіряють на НМТ / Типові помилки

  • Оксиморон (одне поєднання: «без надії сподіватись») ≠ антитеза (протиставлення частин).
  • Персоніфікація — коли неживе діє як людина; метафора ширша.
  • Тавтологія — однокореневі слова, а не будь-який повтор.
  • Риторичне звертання і риторичне запитання часто стоять поруч — читайте саме вказані рядки.
  • Постійні епітети — передусім у фольклорі.

Завдання НМТ з поясненнями

3 безкоштовні завдання з теми. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення. Без реєстрації доступно 10 перевірок на день; у акаунті прогрес зберігається.

1Офіційне завдання · УЦОЯО, демоваріант НМТ-2026, №24
Текст до завдань 21–25 (демоваріант НМТ-2026)
Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання 21–25 до нього. Текст до цих завдань — уривок з листів Василя Стуса до сина. Текст захищений авторським правом (автор помер 1985 р.) — тому RevisionNMT не відтворює його на своїх сторінках. Повний текст надруковано в офіційному документі УЦОЯО «НМТ-2026. Українська література. Демонстраційний варіант», с. 7: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/NMT-… Відкрийте PDF на цій сторінці, уважно прочитайте текст і поверніться до завдань.

Провідним художнім засобом першого абзацу є

Тавтологія — повторення однокореневих слів або того самого слова для підсилення думки. У першому абзаці слово «людина» й однокореневі форми повторюються в сусідніх реченнях, а «Ти є Бог… як Бог самого себе», «творися ж» підкреслюють головну думку. Епіфора — повтор у кінці рядків чи речень, рефрен — повтор цілого рядка, постійний епітет — фольклорне означення (ясні зорі); звертання до сина є, але не воно організовує абзац.
2Офіційне завдання · УЦОЯО, демоваріант НМТ-2026, №19
Текст до завдань 16–20 (демоваріант НМТ-2026)
Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання 16–20 до нього. Текст до цих завдань — вірш Василя Симоненка (у демоваріанті без назви). Твір захищений авторським правом (автор помер 1963 р.) — тому RevisionNMT не відтворює його на своїх сторінках. Повний текст надруковано в офіційному документі УЦОЯО «НМТ-2026. Українська література. Демонстраційний варіант», с. 6: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/NMT-… Відкрийте PDF на цій сторінці, уважно прочитайте текст і поверніться до завдань.

Провідним художнім засобом в останній строфі є

Остання строфа побудована як пряме звертання до ворогів («Ви, байстрюки катів осатанілих…») — це риторичне звертання: адресат не може відповісти, звертання підсилює емоційність і пафос. Риторичні питання («Де зараз ви, кати мого народу?») — у першій строфі; антитезою (протиставленням) пронизано весь вірш, але в останній строфі провідний саме прийом звертання.
3Офіційне завдання · УЦОЯО, демоваріант НМТ-2024, №23
Текст до завдань 21–25 (демоваріант НМТ-2024)
Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання 21–25 до нього. Текст до цих завдань — байка Григорія Сковороди «Орел і Черепаха» в сучасному українському переказі. Оригінал Сковороди — суспільне надбання, але сучасний переклад-переказ (перекладача в демоваріанті не названо) захищений авторським правом — тому RevisionNMT не відтворює його на своїх сторінках. Повний текст надруковано в офіційному документі УЦОЯО «НМТ-2024. Українська література. Демонстраційний варіант», с. 8: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/NMT_… Відкрийте PDF на цій сторінці, уважно прочитайте текст і поверніться до завдань.

Художній засіб, на якому побудовано твір, — це

Байка цілком побудована на алегорії — іносказанні, коли за конкретним образом стоїть абстрактне поняття: Орел і Черепаха уособлюють людей, а прабаба Черепахи, що взялася літати, — того, хто береться «не за свою справу».

Усі завдання з теми у практиці →

Зберігай прогрес безкоштовно

Акаунт Free: прогрес із кожної теми, слабкі теми за твоїми відповідями і план підготовки до НМТ 2027.

Зареєструватися безкоштовно