Григорій Сковорода (2.3) — теорія і завдання НМТ

Коротко про автора

• Григорій Савич Сковорода (1722–1794) — поет, байкар, філософ, педагог; найвизначніший представник українського бароко.
• Народився в селі Чорнухи на Полтавщині в козацькій родині; навчався в Києво-Могилянській академії, у юності співав у придворній капелі в Петербурзі, бував за кордоном.
• Викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах; через вільнодумство конфліктував із церковним начальством.
• Відмовившись від посад і чернецтва, близько чверті століття мандрував Слобожанщиною, живучи в друзів і учнів, — «мандрівний філософ».
• Помер у селі Пан-Іванівка на Харківщині (тепер Сковородинівка). На могилі, за його заповітом, викарбувано думку про те, що світ ловив його, але не спіймав.
• Основні твори: збірка поезій «Сад божественних пісень» (30 пісень), збірка «Байки харківські» (30 байок), філософські діалоги й трактати.
• Писав книжною українсько-слов’янською мовою, тому в школі його тексти читають в адаптаціях і перекладах.

Філософія Сковороди

• Три світи: макрокосм (Всесвіт), мікрокосм (людина), символічний світ — Біблія; кожен має видиму й невидиму натуру.
• «Пізнай себе» — шлях до щастя через самопізнання.
• Сродна праця — праця за природженим покликанням; лише вона дає людині радість і щастя.
• Ідеали: свобода, чиста совість, скромність, духовність понад матеріальне.

«De libertate»

• Назва з латини — «Про свободу». Громадянська (філософська) лірика.
• Тема: роздуми про свободу як найвищу цінність.
• Ідея: свобода дорожча за все золото світу; вічна слава — Богданові Хмельницькому, «отцю вольності».
• Риторичні запитання (що таке свобода?), антитеза (золото — болото), звертання до Хмельницького.

«Всякому місту — звичай і права…»

• Пісня 10-та зі збірки «Сад божественних пісень»; філософська лірика з елементами сатири.
• Тема: розмаїття людських прагнень і пристрастей.
• Ідея: не боїться смерті лише той, у кого чиста, як кришталь, совість; гонитва за чинами, грошима й модою марна.
• Образи: Петро, що запобігає перед панами заради чинів, Федір-купець, який обдурює, юрист, що перекручує закони, ті, хто скуповує землі чи бенкетує; смерть із косою, що не минає ні мужика, ні царя.
• Композиція: зображення людських вад — рефрен про єдину думу ліричного героя — фінал про смерть і чисту совість.
• Художні засоби: анафора («всякому…»), антитеза (ліричний герой — світ), рефрен, сатиричні портрети, метафора смерті-коси.

«Бджола та Шершень»

• Жанр: байка зі збірки «Байки харківські»; складається з діалогу персонажів і прозової «Сили» — пояснення глибинного змісту.
• Сюжет: Шершень насміхається з Бджоли, що вона «дурна», бо віддає мед людям; Бджола відповідає, що для неї збирати мед — більша радість, ніж їсти, і без цього життя — мука.
• Образи-символи: Бджола — мудра людина, що трудиться у природженому ділі; Шершень — люди, що живуть крадіжкою чужого.
• Ідея: щастя — у сродній праці.
• Алегорія — головний засіб байки.

Теорія літератури

• Бароко — напрям XVII–XVIII ст.: контрасти, символіка, алегоричність, філософська заглибленість.
• Байка — невеликий алегоричний повчальний твір; у Сковороди повчальна частина — «Сила».
• Алегорія — іносказання через конкретний образ.
• Рефрен, антитеза, риторичне запитання.

Філософські твори й особистість

• Сковорода — автор філософських діалогів («Наркіс. Розмова про те: пізнай себе», «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті») і трактатів; він учив, що щастя — не в багатстві, чинах і славі, а в спокої душі, чистій совісті й праці за покликанням.
• Сам жив згідно зі своїм ученням: відмовлявся від вигідних посад, мав мінімум речей, носив із собою кілька книжок і сопілку.
• Його називали «українським Сократом»: як і давньогрецький мислитель, він навчав у розмовах і власним прикладом.
• Вплив: ідеї Сковороди про «сродну працю» й самопізнання шанували Шевченко, Франко, письменники XX ст.; його ім’ям названо Інститут філософії НАН України та Харківський педагогічний університет.

Що перевіряють на НМТ / Типові помилки

• Роки життя 1722–1794; напрям — бароко.
• «Отець вольності» в «De libertate» — Богдан Хмельницький.
• «Всякому місту…» — зі збірки «Сад божественних пісень», а не з «Байок харківських».
• Мораль байок Сковороди має назву «Сила».
• Бджола — символ мудрої працьовитої людини, Шершень — дармоїда.